Проаналізовано участь козацтва Лівобережної України в російсько-турецькій війні 1735 - 1739 рр. Розглянуто місце "козацького питання" в міжнародних відносинах у Центрально-Східній Європі 1730-х рр. Охарактеризовано соціальне становище та статус різних категорій козацтва Гетьманщини та участь лівобережних полків у бойових діях.

Проанализировано участие казацтва Левобережной Украины в русско-турецких войнах 1735 - 1739 гг. Рассмотрено место "казацкого вопроса" в международних отношениях в Центрально-Восточной Европе 1730-х гг. Охарактеризовано социальное положение и статус разных категорий казацтва Гетманщины и участие левобережных полков в боевых действиях.

На основі широкого кола архівних джерел, значна частина яких вводиться до наукового обігу вперше, визначено місце "козацького питання" у геополітичних планах Російської імперії, проаналізовано політику російського уряду стосовно Гетьманщини, досліджено правовий, соціальний та війський статус окремих категорій козацтва Лівобережної України 1730-х рр. Вивчено форми участі козаків у подіях російсько-турецької війни 1735 - 1739 рр. З'ясовано причини та зміст еволюції козацького стану у контексті воєнних подій другої половини 1730-х рр. Встановлено, що лівобережне козацтво у даний період багато в чому втратило властиві йому риси військової спільноти. Доведено, що для більшості козаків і старшин війна не була способом життя, а на перше місце у пріоритетах вийшли добробут і спокій. Зазначено, що участь у бойових діях реанімувала певні риси та навички, проте прагнення воювати гетьманці у даний період не виявляли. Доведено, що дана війна засвідчила, що лівобережне козацтво у зазначений період перебувало на етапі перетворення з військового стану на стан у якому переважають цивільні ознаки, які все більше домінували.

На підставі комплексного аналізу писемних, археологічних і картографічних джерел розглянуто питання історичної топографії, формування й історії населених пунктів, які існували в межаж Дніпропетровська у XVII - XVIII ст., зокрема, польської фортеці, міст Кодак, Новобогородицьк (Стара Самарь), Катеринослав. Висвітлено їх роль у розвитку регіону. Показано значення Нового Кодака як міста, що поклало початок Дніпропетровську.

На основе комплексного анализа письменных, археологических и картографических источников рассмотрены вопросы исторической топографии, формирования и истории населенных пунктов, существовавших в пределах Днепропетровска в XVII - XVIII вв., в частности, польской крепости, городов Кодак, Новобогородицк (Старая Самарь), Екатеринослав. Освещена их роль в развитии региона. Показано значение Нового Кодака как города, положившего начало Днепропетровску.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч814(4УКР) + Т3(4УКР)

Рубрики:

Організація архівної справи

Історія

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено етнонаціональний поступ Придніпровського краю від давнини до сучасності. Розглянуто етнічні процеси до модерних часів. Охарактеризовано стародавній період етнічної історії Придніпров'я від палеоліту до "великого переселення народів", взаємодію древніх слов'ян і народів Великого Степу в IX - XV ст., а також козацьку колонізацію, міжетнічні взаємини і фронтирну ідентичність населення Придніпров'я XVI - XVIII ст.